З чого починається Вітчизна?

IMG_4807Так уже влаштована людина, що її маленька батьківщина миліша їй за будь-який чарівний куточок світу.

Нова книга Олександра Алгініна «Сад пам’яті»  стала його багаторічною працею  над вивченням історії рідного краю. В ній  детально описано немало подій з життя та побуту жителів  Добрянки, починаючи з далекого ХУІІІ століття й до нинішнього часу.

Автор знайомить читачів з історією старовірських слобідок Раду ля  і   Добрянки. Він  цікаво й захоплююче розповідає про відвідини та перебування  в Добрянці  відомих  історичних особистостей.

Жителі Добрянки пишаються тим, що вони виросли на кордоні України, Росії  та Білорусі і виховувалися на культурі й мові  трьох великих слов’янських народів. Засновниками селища   стали російські старовіри-втікачі, вихідці з російських міст Калуги та Вологди і  Севського,  Рильського, Новгородського, Великолуцького та Костромського повітів Росії.

Свого часу через Добрянку  проходив знаменитий Катерининський тракт, який називали  тією ниткою, що міцно зв’язує слов’янство. Завдяки цьому  шляху в селищі побували  великі  поети й письменники О. С. Пушкін, Т. Г. Шевченко та М.В. Гоголь.

У цій книзі зібрані дослідження краєзнавців,  документи з архівів та приватних колекцій, спогади добрянців,  долі яких в дитинстві випробовувала Велика Вітчизняна  війна.

Один із розділів «Саду пам’яті» поетичний: в ньому освідчуються в любові до Добрянки ті її сини й доньки, які  тепер живуть у Мінську й Білоярську, Вітебську та Києві.

Книга « Сад пам’яті» адресується всім, хто вивчає і любить старовину, заповнює новими  матеріалами маловідомі сторінки з історії отчого краю,  нашої Сіверщини.

Героям добрянських лісів присвячується

IMG_4816 Лариса Іванівна Григор’єва народилася в Добрянці і виховувалася на героїчних подвигах своїх земляків, які в лихі роки Великої Вітчизняної війни, в період окупації  Сіверського краю гітлерівцями,  не скорилися ворогові.

Її чоловік, військовий льотчик Віктор Андрійович Григор’єв родом з Білорусі, легендарного партизанського краю. Він нині займається краєзнавчою роботою і досліджує партизанський рух  на Чернігівщині.

Подружжя Григор’євих проїхало й пройшло маршрутом Добрянського загону народних месників ім. Клима Ворошилова по наших Городнянському та Ріпкинському районах і Гомельському — Республіки Білорусь.

Лариса Іванівна разом з чоловіком написала  й видала книгу «Герої добрянських лісів», в якій зібрали безцінні матеріали про боротьбу чернігівців з німецькими загарбниками в тилу ворога. Зі щемом і болем перегортаєш сторінки зі світлинами членів партизанського загону, перечитуєш спогади про жінок-підпільниць Тіну Абакумову і Ксенію Юкову, розстріляних гітлерівцями восени 1941 року.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто…

Лариса  Іванівна та Віктор Андрійович Григор’єви проводять велику військово-патріотичну роботу серед підростаючого покоління.

Низький уклін вам за цей подвижницький труд!

Залишити свій коментар

Вгору
© 2019    Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного посилання   //    Войти