ШКІДЛИВІСТЬ ВЕРХІВКОВОГО КОРОЇДА У СОСНЯКАХ СХІДНОГО ПОЛІССЯ

У Східному Поліссі в останні роки загострилася проблема всихання соснових насаджень та поширення в них верхівкового короїда Ips acuminotus Gum.

Сучасні кліматичні зміни призводять до погіршення умов росту, зниження біологічної стійкості, ослаблення дерев і, як наслідок, до активізації шкідливості комах та хвороб. Верхівковий короїд завжди був постійним мешканцем соснових лісів, але заселяв переважно поодинокі ослаблені та звалені дерева сосни. Наразі складаються сприятливі для його масового розмноження посушливі та теплі погодні умови. Це створило неабияку загрозу для збереження цілісності соснових екосистем.

Перші осередки всихання в результаті шкідливої діяльності верхівкового короїда в сосняках Східного Полісся виявлено в 2015 році в ДП «Остерський лісгосп» Чернігівського ОУЛМГ. Наразі патологічні процеси всихання охопили лісовий фонд усіх лісгоспів Чернігівської області та поширилися на соснові насадження Поліської зони Сумської області. Загальний напрям поширення осередків усихання в регіоні – із заходу та північного заходу на схід. На початкових етапах поширення усихання відмирали поодинокі дерева та їх окремі групи в стінах лісу південної та південно-західної експозиції, біля зрубів, прогалин, полів, просік та інших добре освітлених ділянок. Станом на кінець вегетаційного періоду 2018 року це переважно куртинні (до 0,25 га), а подекуди і суцільні (понад 0,25 га) осередки всихання. Усихають переважно чисті сосняки середнього та старшого віку. Водночас подекуди комахи заселяють і молодняки за умов відсутності кормової бази.

Усихання дерева відбувається за верхівковим типом і поступово поширюється від самої верхівки вздовж стовбура. Верхівковий короїд заселяє гілки крони та вершинну частину стовбура (район тонкої та перехідної кори), де живиться поживними луб’яними тканинами.

Встановлено, що зараз відбувається початкова фаза масового розмноження верхівкового короїда – концентрація чисельності. Тобто маючи достатню кормову базу з ослаблених соснових насаджень, комахи масово розмножуються та накопичують свою кількість. За даними детальних обстежень, встановлено дуже високу чисельність верхівкового короїда на заселених деревах. Досить часто поряд з ним можуть зустрічатися супутні види, зокрема малий сосновий лубоїд, короїд-стенограф та інші, але їхня чисельність не така велика.

Оцінити масштаби розмноження короїдів можна за їх популяційними показниками. Нами визначалася продукція верхівкового короїда в осередках усихання сосняків у лісовому фонді лісогосподарських підприємств Східного Полісся. Продукція – це кількість жуків молодого покоління, які успішно завершують свій розвиток і виходять з-під кори заселеного дерева. За одиницю площі береться ділянка кори розміром 10×10 см (1 дм2). У середньому протягом 2013-2018 рр. продукція короїдів варіювалася від 40 до 60 шт./дм2, що перевершує середні видові показники у 4-6 разів. Водночас показники могли сягати 100 шт./дм2, тобто лише з 1 дм2 кори заселеного короїдами стовбура сосни виходило близько сотні молодих жуків, які надалі продовжували заселяти нові дерева. Одне заселене короїдами дерево сосни діаметром 32 см може «вигодувати» собою до 40 тис. особин молодих жуків.

Ось чому таким важливим є оперативне вилучення свіжозаселених короїдами дерев з насаджень для зменшення чисельності шкідливих комах. Такі дерева зовні зелені, але приречені на загибель, оскільки під корою у них відбувається живлення та розвиток личинок короїдів. Крони таких дерев стають рудими тоді, коли сформовані молоді короїди закінчують на них свій розвиток і вилітають назовні. В осередках усихання свіжозаселені короїдами дерева можна визначити за низкою діагностичних ознак. Серед них – зміна кольору хвої зі зеленого на сіро-зелений і тьмяний; наявність вхідних отворів, смоляних лійок в корі та тирси (бурового борошна) на стовбурі чи під деревами; відламані дрібні гілки із ознаками заселення короїдами на землі під кронами.

Особливо ефективним є вилучення заселених короїдами дерев у осінньо-зимовий період. У цей час короїди призупиняють життєдіяльність і не поширюються, перебуваючи у фазі зимової діапаузи. Нами підтверджено, що переважна більшість короїдів холодний сезон проводить в стадії спокою під корою заселених дерев. М’які відносно теплі зими, що складаються в останні роки, дають змогу їм успішно перезимувати та відновити свою шкідливу діяльність навесні. За даними наших досліджень станом на початок березня 2018 року, смертність зимуючих жуків під корою становила лише 15-30% від загальної кількості виявлених особин. Тому доцільно максимально використовувати період спокою короїдів для суттєвого зниження чисельності їхньої популяцій. Ефективними є вибіркові санітарні рубки заселених дерев до масового весняного льоту комах.

І. В. Порохняч,

к. с.-г. н., завідувач наукового відділу

ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» УкрНДІЛГА

Фото автора

 

Залишити свій коментар

Вгору
© 2019    Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного посилання   //    Войти