І стануть ліси дужими й продуктивними

Цій меті слугуватимуть науково-дослідні роботи Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції, виконані  в минулому році в лісовому фонді Чернігівського ОУЛМГ

 

Науковці ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» виконували торік чотири господарсько-договірні теми з державними лісогосподарськими підприємствами області.

Згідно з календарним планом виконання господарсько-договірних науково-дослідних тем у лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств здійснювалося за такими напрямками: вивчення збереженості та особливостей росту дослідно-виробничих культур з метою удосконалення типів лісових культур Східного Полісся; вивчення сучасного стану, продуктивності та лісовідновлення в соснових деревостанах для проведення поступових рубок; продовження вивчення процесів всихання соснових деревостанів та розробка заходів щодо поліпшення їхньої життєздатності.

Обстежено 60 ділянок дослідних лісових культур 2009-2013 років створення та природного поновлення на зрубах загальною площею 80 гектарів. Дійшли висновку, що у свіжих та вологих суборах та сугрудах культури сосни звичайної мішаного складу мають упродовж 8-11 років більшу збереженість та приріст за висотою порівняно з культурами чистого складу.

Дубово-соснові та березово-соснові культури порівняно з чистими краще використовують сонячну енергію, більш повно поглинають з ґрунту поживні речовини за різної вибагливості та періодів поглинання. Домішка листяних порід до хвойних поліпшує ріст дерев, стійкість до хвороб, шкідників, буревіїв та снігопадів.

Найбільш ефективні соснові культури, введені до схеми змішування п’ятьма  рядами, як і рекомендується в дослідженнях П. Г. Вакулюка, М.І. Гордієнка, інших вчених.  П’ятирядні куліси культур порівняно з трьох-, чотирьох-, восьмирядними формують до переведення у вкриту лісом площу більш зімкнуті біогрупи дерев сосни звичайної.

До того ж, частка допоміжних порід має становити до 20-30 відсотків від загальної кількості садивних місць. У суборах допоміжні породи (дуб звичайний, береза повисла) вводять до схеми змішування одним рядом — це не призводить до посилення напруженості в конкуренції з деревами сосни. До допоміжних порід належить і дуб червоний. Однак частка у складі цієї породи — інтродуцента має бути обмеженою.

Високу збереженість та приріст дерев сосни виявлено у дубово-соснових культурах зі змішуванням дерев ланками у рядах. Отримані позитивні результати створення мішаних культур висіванням насіння сосни, особливо на задернілих зрубах вологого дубово-соснового субору.

У свіжих та вологих сугрудах поряд із сосною звичайною головною породою є дуб звичайний. Тому його частку у складі соснових культур слід збільшувати до 30 – 40 відсотків. Перспективною породою для формування культур мішаного складу  у сугрудах зарекомендувала модрина європейська. Але лише на тих ділянках, де молоді дерева не пошкоджуються пізніми весняними заморозками.

На зрубах вологих суборів і сугрудів за наявності джерел обнасінення у насіннєві роки відбувається успішне природне відновлення сосни звичайної та інших порід. Задовільне відновлення сосною та допоміжними породами відбувається у часткових культурах за умови залишення однієї борозни у схемі змішування для природного поновлення.

Переваги культур мішаного складу визначено на зрубах у свіжих та вологих дібровах. Культури дуба звичайного чистого складу можливо створювати лише за умови збільшення ширини міжрядь до чотирьох – шести метрів. За таких умов будуть відновлюватися та зберігатися супутні породи у складі мішаних дубових деревостанів.

Збільшення ширини міжрядь сприяє застосуванню засобів механізації для проведення лісогосподарських заходів. Зменшуються кількість садивного матеріалу для створення і доповнення культур, витрати на проведення доглядів. Однак фахівців лісокультурної справи бентежить зменшення початкової густоти культур, адже кількість дерев головних порід є однією з вимог під час переведення лісових культур до вкритих лісовою рослинністю земель.

Нашими дослідженнями встановлено, що за своєчасних доглядів вдається до віку переведення зберегти понад 81 відсоток початкової кількості культур. Додатково у борознах та міжряддях відновлюються дерева головних порід густотою в три і більше разів, ніж висаджених дерев.

На більшості ділянок дослідних та дослідно-виробничих культур у восьми-одинадцятирічному віці сформувалися високоповнотні мішаного складу та комбінованого відновлення молоді деревостани. Для регулювання взаємовпливу дерев у мішаних молодняках, утворених з дослідних культур, необхідно проводити рубки догляду, бажано під супроводом  науковців.

В останні роки погіршується біологічна стійкість деревостанів. Це наслідок  глобального потепління. Важливим заходом для адаптації лісових екосистем на кліматичні стресори є застосування поступових та вибіркових рубок головного користування. Після проведення несуцільних рубок пом’якшується температурний режим, зберігається вологість, зменшується швидкість вітру у порівнянні зі зрубами. Поступові та вибіркові рубки забезпечують природне поновлення з найбільш стійких та життєздатних фенотипів дерев головних порід.

Науковцями станції розроблені рекомендації щодо проведення поступових рубок у соснових лісах. У звітному році розроблено наукове обґрунтування,  разом з фахівцями ДП «Остерський військовий лісгосп»  проведено вивчення та здійснені дослідні рівномірно-поступова, групово-поступова та добровільно-вибіркова рубки у стиглому сосняку свіжого бору площею 13 гектарів. До речі, добровільно-вибіркова рубка для формування різновікового соснового деревостану впроваджена в нашому регіоні вперше.

Протягом звітного періоду продовжені дослідження поширення осередків всихання соснових деревостанів у державних підприємствах «Добрянський лісгосп», «Корюківський лісгосп», «Новгород-Сіверський лісгосп», «Чернігівський лісгосп»,  «Остерський військовий лісгосп». У більшості підприємств до 31 березня 2019 року вилучені осередки всихання дерев сосни на площі 10,7 тисячі гектарів вибірковими та 240 гектарів – суцільними санітарними рубками.

Ці обсяги трохи більші порівняно з попереднім роком. Водночас за вегетаційний період поточного року процеси всихання соснових насаджень стабілізувалися в межах поодиноких та групових осередків. Посилення смоловиділення інтенсивно перешкоджало заселенню дерев стовбуровими комахами та поширенню всихання. Закладено дослідні об‘єкти з внесення препаратів системної дії у стовбур дерев сосни звичайної та мінеральних добрив у діючих осередках всихання для підвищення біологічної стійкості і захисту від стовбурових шкідників у Брецькому лісництві ДП «Корюківський лісгосп».

 

Анатолій Жежкун

директор ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»,

кандидат сільськогосподарських наук

Залишити свій коментар

Пошук
Останні коментарі
Календар
Сентябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  
Погода
Вгору
© 2020    Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного посилання   //    Войти